Чому козацьке Різдво - найкраще? Як святкували, що дарували, чим смакували козаки на Різдво.
Якщо лаконічно, то Різдво козаки святкували на славу! І було чого: Різдво за часів Запорізької Січі вважалося одним з найбільших свят. Новий рік, 31 січня, сприймався значно простіше: козаки збиралися у вузькому колі, гарно і смачно вечеряли, без особливих напоїв чи вишуканих наїдків, і грали в карти. Правда, наступного дня вони вирушали вітати своїх старшин, і свято набувало ширшого розмаху – зі смачнішими наїдками, напоями і подарунками. Але вихідних днів, як це не дивно, на Новий рік козаки не мали.
А от Різдво було справжнім початком нового року. Народження Спасителя вважалося початком світу, а відтак і початком нового року, що цілком логічно. Тому козацькі літописи свідчать про те, що Різдво для козаків було – з найголовніших свят.
Ми спиратимемося на “Щоденник” Якова Марковича – одного з найбагатших і найосвіченіших українців середини XVІІІ століття. Син скарбничого при гетьмані, він з часом теж обійняв цю посаду. З 1717-го по 1767 роки детально описував життя Гетьманщини. “Щоденник” він вів упродовж півстоліття, заповнивши загалом 10 книг.
Один з найбагатших і найосвіченіших українців середини 18 століття Яків Маркович.
До слова, у літописах ми можемо вичитати, що літочислення від Різдва Христового й відповідно святкування нового Божого року відомі на українських теренах уже з XIV століття. Є багато згадок про те, що насправді святкування Різдва християнами західного та східного обрядів припадає на фіксовану дату – 25 грудня, але у католиків – за сучасним григоріанським, а в більшості православних церков, згідно з традицією, – за старим юліанським календарем.
Різдво у Гетьманаті
Головним майданчиком козацького Різдва був, звісно, Гетьманат. У XVIII столітті це – спочатку Батурин, а потім Глухів. Ще вранці 6 січня у столицю з’їжджався весь тогочасний бомонд: духовенство, генеральна старшина, полковники, урядники найбільших центральних установ, старосвітське панство. Прибували з вишуканими дарунками – ще б пак: весь рік готувалися! Це була чорна ікра (кав’яр), заморські смаколики на кшталт цитрусових – свіжих та зацукрованих, солодощі, вина, тростини, годинники, шовкові пояси й хустки та багато іншого.
Місцевим козацьким старшинам дарували простіші подарунки: макові калачі, золоті дукати, цукрові голови.
Яків Маркович пише, що до вечірньої зірки майже не їли, мали хіба що легкий обід. Затим відбували на Богослужіння. А от коли спалахувала перша зірка, починався пишний бенкет, який тривав доти, поки гості могли стояти на ногах.
Кожен курінь козаків (козацька сотня) стояв під своєю хоругвою. Пишеться, що прапори з такої нагоди спеціально підфарбовували. Яким би не був мороз, до кінця церковної служби козаки стояли без шапок.
По закінченні Богослужіння священики виходили з церкви і прямували до Дніпра – проводити і там службу Божу. За ними йшли і козаки. Щоразу, коли священик занурював хрест у воду, запорожці стріляли в повітря.
Козацький шоу-бізнес
Кажуть, що були справжніми майстрами феєрверків. Організовувала шоу Генеральна артилерія. Це були ракетно-бомбові симфонії, а з порохових свічок і гнотів викладалися фігури-вензелі з ініціалами гетьмана та запрошених VIP-персон. Феєрверкова справа набувала дуже широкого розмаху. Пишеться, що за тиждень свят на феєрверки витрачали половину річного запасу пороху.
На площі виходили співаки і музиканти. Литаври і труби, сурми і ріжки, хори спудеїв та канцеляристів – це все було модно, красиво, урочисто і дуже святково!
Смачне козацьке Різдво
Зазвичай козаки любили смачно попоїсти, але їжа для них не була в пріоритеті. Тому смакували тим, що було. А були пиво і мед, тетеря (пшоняна каша), щерба (рибна юшка), риба, іноді дичина і галушки, часом вареники.
Однак на Святвечір та Різдво столи ломилися від страв. На Святвечір була традиційна кутя. Правда, їли її, в основному, прості міщани і козаки, козацька старшина надавала перевагу калачам та булкам з маком і родзинками.
Та найбільше полюбляли козаки м’ясні страви – все-таки закінчився Великий піст! Ковбаси, копчена і в’ялена шинка, а для старшин – дичина, запечені поросятами та індики, паштети, гусяча печінка, осетрина. Десерти – аж до марципанів! Були кава, тістечка, щебрет, пудинги.
Найпрестижнішими напоями вважалися імпортні вина: рейнвейн і мальвазія, волоське. Почесне друге місце займали аїрна горілка і різноманітні настоянки – апельсинові, кминні, вишневі, персикові та грушеві.
Яків Маркович пише про розвагу козаків – дуелі, які бували серед козацької старшини після гарного святкового застілля з випивкою.
Однак він наголошує на тому, що в перервах між світськими розвагами залагоджувалися й цілком серйозні державні справи: на початку січня в столиці традиційно збиралися сейми генеральної та полкової старшини, на яких обговорювали кадрові призначення, податкову політику або підготовку воєнних виправ.